Згідно вимог МОНУ та Базового компонента дошкільної освіти для проведення цілеспрямованого і повного комплексного оцінювання рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками педагоги оцінювали  досягнення дітей за показниками (критеріями) всіх освітніх ліній: «Гра дитини», « Особистість дитини», «Дитина у соціумі», «Дитина у природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»,  «Мовлення дитини».

    Для стимулювання розвитку дітей і своєчасного виявлення та усунення недоліків в освітньому процесі комплексне оцінювання здійснювали двічі на рік ( вересень, травень).

     Для кожної вікової підгрупи підбирали критерії індивідуально, з усіх розділів  програми, узгоджуючи з освітніми лініями Базового компонента дошкільної освіти.  

     Під час оцінювання педагоги враховували три основні принципи: створення умов для розкриття певних знань, максимальна реалізація навичок дитини, спрямованість на підвищення результативності освітнього процесу.

        Для здійснення комплексного оцінювання педагоги проводили спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані), індивідуальні заняття, дидактичні ігри та вправи,  розвивальні ігри, бесіди. Також використовували доручення, вивчали продукти праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої   творчості).

      Отримані результати дали змогу педагогам визначити,  які з пройдених тем діти засвоїли недостатньо, а тому важливим буде посилення роботи з відповідної теми, перегляд запланованих форм роботи, тем, тощо.

     Отже дані порівняльного моніторингу рівня розвитку вихованців нашої групи 1 оцінювання на початку вересня та 2 оцінювання вкінці травня навчального  року підвищили свій рівень знань з достатнього на високий, з середнього на достатній, з низького на середній відповідно. Найбільш суттєві зміни прослідковуються в освітніх лініях « Гра дитини», « Дитина в природному довкіллі». Проте слід звернути увагу на розвиток мовлення  дитини.

      Узагальнюючи результати моніторингового дослідження, необхідно активізувати роботу педагогів на удосконалення та виправлення виявлених недоліків, а саме:

• продовжувати роботу над розвитком пасивного та активного словника дітей в різних видах діяльності;
• підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну  дитину до участі в розмові, даючи можливість висловлювати свої думки;
• продовжувати формувати стійкий інтерес до застосування інноваційних технологій під час зображувальної діяльності з дошкільнятами;
• всебічно  підтримувати активність кожної дитини, створювати умови для пробудження і розвитку творчих сил і здібностей;
• створювати умови для «психологічного розвантаження» дитини, забезпечувати їй можливість усамітнитися, перепочити від оточення;
• вихователям надавати перевагу індивідуальним формам роботи у  різних напрямках з дітьми у другій половині дня, враховуючи різновікову специфіку групи.